Якби вам хтось сказав сьогодні, що з Новгорода-Сіверського можна дістатися до Чернігова за 75 хвилин, а в Семенівці, що майже за 80 кілометрів, опинитися всього хвилин через п’ятнадцять, ви, певно, подумали б, що ваш співрозмовник трохи перечитав книг з наукової фантастики.
Але ні, це ніяка не фантастика. Такі швидкі пасажирські перевезення в 60-80-их роках минулого століття на Чернігівщині забезпечувала «мала авіація», яка в області у ті часи розвинулась у досить пристойну і розгалужену мережу. Навіть окремі районні центри мали власні аеропорти з відповідним персоналом.
«Золотою ерою» аеропорту в Новгород-Сіверському були 1970-1980-ті. Тоді з міста можна було легко долетіти до Чернігова, Києва, Сум, а також до сусідніх міст-райцентрів – Шостки або ж Семенівки.
Рейси обслуговували літаки Ан-2. Їх називали «всюдильотами». В Україні, в середовищі льотчиків та технічного складу, йменували «кажанами». А в народі говорили просто – «кукурузник». Мабуть, через активне використання цієї моделі для обробки кукурудзяних полів у часи совіцької особливої любості до цієї культури.
Ці літаки не потребували бетонних злітно-посадкових смуг, а тому могли легко сідати на ґрунтове покриття.
Салон Ан-2 міг вмістити від 10 до14 пасажирів. Пасажиропотік був у той час доволі активний, тому, скажімо, до Чернігова з Новгорода-Сіверського, Семенівки, Коропа літало 2-3 рейси на день.
У Чернігові рейси з райцентрів спочатку приймав аеропорт «Количівка»(теж, до речі, з ґрунтовоою злітно-посадковою смугою), але в 70-их його потужностей вже не вистачало і в області ухвалили рішення збудувати нове летовище біля села Шестовиця. З середини 80-их саме сюди переважно й доставляли пасажирів місцеві авіалінії.
Ціни на авіаквитки в межах Чернігівщини були фіксованими. Скажімо квиток з Новогорода-Сіверського до Семенівки коштував 2 рублі, до Чернігова – 7. Ціна перельоту з Семенівки до Чернігова вартувала приблизно «трояк», так само як і з Коропа. Тодішня ціна квитка на автобус була всього на 30% нижча за авіаційний, і це робило авіаперевезення доступними для широкого загалу. А якщо сюди додати ще й економію часу, а також можливість за один день (з пересадками) опинитися в будь-якій точці України або ж навіть колишнього Радянського Союзу, то вигода повітряних подорожей стає очевидною.
Втім, тривало не довго. Розпад СРСР, стрімке зростання вартості авіапального, розвиток автобусного сполучення перетворили авіаційні рейси на нерентабельні. До середини 90-их в Новгороді-Сіверському, Семенівці, Коропі та інших містах та містечках, де існували авіаційні пасажирські сполучення, місцеві авіалінії припинили своє існування. А ще через 10-15 років і самі аеропорти перетворилися на пустки…
Світлини: з архівів інтернет-видання Челайн, груп «Фото старого Чернігова», «Новгород-Сіверський Ретро фото» та Коропської селищної ради.
“Наш Короп”/«Місцеві медіа»
P.S. Шановні підписники, якщо маєте у своїх архівах старі світлини, на яких зображені аеропорти Новгород-Сіверського, Семенівки, Коропа, надсилайте на наш Telegram-бот: t.me/mmedia_addnews_bot.
Надсилайте також інші страі фотографії, де зображені ваші населені пункти, вулиці, історичні місця, люди. Залишайте невеличкий опис світлин та приблизну дату зйомки. Будемо їх публікувати та нагадувати про історію краю та його людей.
Завжди раді вашому зворотному зв’язку у вигляді запитань, звернень та коментарів. Пишіть нам!