Коропщина пам’ятає: 83-тя річниця трагедії 9 лютого 1942 року
Цього лютого Короп знову згадує одну з найтрагічніших сторінок своєї історії. 83 роки тому, 9 лютого 1942 року, у лісі за Коропом нацистські карателі по-звірячому розстріляли 179 мирних жителів. Серед загиблих були двоє немовлят, 17 дітей, 27 учнів, а також військовополонені.
Колона людей, яких вели на розстріл, простягалася від п’яти кутів до Будинку культури. Окупанти та поліцаї обманом змусили їх узяти теплі речі та коштовності, обіцяючи переселення. Та коли люди усвідомили свою страшну долю, вони благали очевидців, які стояли вздовж дороги, врятувати хоча б дітей. Проте поліцейські не дозволили.
Пролунали кулеметні черги. Чорні ворони, злетівши з дерев, закружляли над місцем трагедії. Але душі невинно вбитих, немов білі голуби, злетіли у вічність.
13 лютого 1942 року трагедія повторилася в селі Червоне (нині — Билка). Під приводом перевезення до Коропа окупанти вивезли вчительок із дітьми. Незабаром пролунали постріли…
Серед загиблих була жінка, яка носила під серцем дитину. Сьогодні про цю трагедію нагадує лише пам’ятник на могилі.
Згадаймо їхні імена:
- Андрійчик Ганна Аврамівна (1914 р.), вчителька, Короп;
- Андрійчик Ганна Іванівна (1942 р.), немовля, село Червоне;
- Андрійчик Юрій Іванович (1936 р.), дитина, Короп;
- Клименко Парфена Юхимівна (1912 р.),
вчителька, Короп;
- Клименко Фаїна Єфимівна (1913 р.), вчителька, село Червоне.
Також у Червоному загинули:
- Телелейко Іван Іванович – помер після катувань;
- Трохимченко Охрім Маркович (1898 р.)
страчений 6.09.1941 р.;
- Шевченко Іван Іванович – розстріляний;
- Шевченко Петро Сергійович (1925 р.) – загинув на каторжних роботах у Німеччині (1943 р.).
«Місцевим медіа» історичну довідку надав Вадим Махинько, за інформацією з «Книги скорботи» та переказами свідків