Вона загинула в лабораторії у двадцять вісім: трагічна історія хімікині, похованої в Шабалинові на Коропщині

Двадцять пʼятого квітня 1896 року в лабораторії Іжевського збройового заводу вибухнула ампула з білим фосфором і синильною кислотою. Жінка, яка тримала її в руках, намагалася синтезувати речовину, яку вдасться отримати лише через шістдесят пʼять років. Фосфін потрапив у кров. Вона залишалася свідомою чотири години – і сама інструктувала чоловіка, як її рятувати. Не допомогло. Їй було двадцять вісім. Її тіло перевезли в село Шабалинів на Коропщині – і поховали в склепі, який нагадував деснянський пароплав.

Віра Богдановська народилася 17 вересня 1867 року в Петербурзі. Батько Євстафій Іванович – хірург, професор Військово-медичної академії. Він помер 1888-го з хірургічним ножем у руках – просто під час операції. Дочка успадкувала від нього одержимість професією.

Смольний інститут з відзнакою – у шістнадцять. Потім Бестужевські курси – єдиний шлях до вищої освіти для жінки в Російській імперії. На курсах слухала лекції Олександра Бутлерова – одного з творців теорії хімічної будови. Коли Бутлеров помер у 1886-му, Богдановська разом із професором Львовим підготувала до друку його посмертні праці. Їй було дев’ятнадцять.

Два роки в лабораторіях при Академії наук. Потім – Женева. Університет, професор Карл Грєбе, дисертація. Докторський ступінь з хімії – до двадцяти пʼяти років. Повернулась у Петербург і написала підручник з хімії – перший в Росії, автором якого була жінка.

Менделєєв знав її роботи. Бутлеров вважав її перспективною ще на курсах. Але для жінки в науці XIX століття кожен крок вимагав утричі більше зусиль, ніж для чоловіка. Богдановська не скаржилась – просто працювала.

Восени 1895-го вона вийшла заміж за Якова Козьмича Попова – дворянина Чернігівської губернії, начальника Іжевського збройового заводу. Познайомились на «ярошенківських суботах» – зібраннях художників і вчених. Різниця у віці – двадцять років. Родинний маєток Попових стояв у Шабалинові на Коропщині, на березі Десни.

Попов перевіз дружину до Іжевська. Віра облаштувала лабораторію при заводі і продовжила дослідження. Вона намагалася синтезувати метилідинфосфан – фосфорний аналог синильної кислоти. Речовину, формула якої виглядає просто: H–C≡P. Але отримати її виявилось неможливо – технології XIX століття не дозволяли.

Вибух стався 25 квітня 1896 року. Ампула з білим фосфором і синильною кислотою. Фосфін потрапив у кров через опіки. Чотири години Віра залишалась свідомою і пояснювала чоловіку, що відбувається з її організмом і які антидоти спробувати. Жоден не подіяв.

Некролог у журналі Nature. Некролог у Science. Некролог Російського фізико-хімічного товариства. «Ймовірно, перша жінка, яка загинула заради хімії» – так написали про неї.

Яків Попов відспівав дружину в Олександро-Невському соборі Іжевська і перевіз тіло в родовий маєток – у Шабалинів. Склеп для неї збудували у формі деснянського пароплава. На ньому стояла італійська скульптура – Віра з книгою в руках. За радянських часів тіло знищили. Скульптуру перенесли до Сосницького краєзнавчого музею, де вона зберігається досі.

Метилідинфосфан – речовину, заради якої загинула Богдановська, – вдалося синтезувати лише 1961 року в лабораторіях DuPont. Через шістдесят пʼять років після її смерті.

На гербі Шабалинова – корабель під вітрилами на хвилях Десни. Склеп Богдановської теж мав форму корабля. Збіг чи ні – невідомо, але село на Коропщині зберігає памʼять про жінку-хімікиню з Петербурга, яка стала тут своєю.

Джерела:

Vera Yevstafievna Popova – Wikipedia EN

Шабалинів – Wikipedia UA

Find a Grave – findagrave.com

Світлини: Wikimedia Commons, Wellcome Collection, Find a Grave

P.S. Якщо у ваших родинних архівах збереглися старі фото Шабалинова, Коропа або матеріали про родину Попових чи склеп Богдановської – надсилайте нам: @mmedia_addnews_bot

«Наш Короп» / «Місцеві медіа»