Скляні трубки замість мікроскопа: як уродженець Краснопілля пояснив, чому білі кровʼяні тільця тримаються стінок судин

Уявіть лабораторію кінця 1860-х: скляні трубки, у яких зроблено розширення, щоб потік сповільнювався, а крізь них женуть завись кровʼяних тілець. Дослідник дивиться, куди підуть білі тільця – і бачить, що вони відходять від осі потоку до стінок. Так двадцятидевʼятирічний лікар, уродженець Краснопілля на Коропщині, змоделював те, що в сучасних підручниках зветься маргінацією лейкоцитів. Звали його Олексій Шкляревський.

Село, у якому він народився 3 квітня 1839 року, лежить на річечці Стрижень, що впадає в Десну. Історія цього села довша, ніж можна очікувати від села, де сьогодні живе трохи більше двохсот людей.

Олександр Лазаревський у «Описании старой Малороссии» зазначає, що з 1654 року Краснопілля належало до Рождественської сотні Ніжинського полку, а церква Успіння Богородиці стояла в селі вже того самого року. Далі сотня увійшла до Коропської – і село перейшло разом із нею.

1669 року гетьман Демʼян Многогрішний, про якого ми вже писали, передав Краснопілля Коропу «на расходи мєскіє»: відтоді краснопільці платили податки на коропську ратушу. Згодом село значилося за Батуринською фортецею Івана Мазепи. А в листопаді 1708-го через Краснопілля Батуринським трактом ішли на Батурин війська Карла XII разом із козаками Мазепи.

Про дитинство і родину Шкляревського джерела мовчать. Наступна тверда дата – 1862 рік, коли він закінчив медичний факультет Московського університету. Далі, у 1866–1868 роках, було наукове відрядження за кордон, переважно до Німеччини, де тоді робилася вся експериментальна патологія.

Саме там і тоді точилася суперечка, яка визначила його імʼя в науці.

Питання стояло так: чому при запаленні білі кровʼяні тільця скупчуються біля стінок судин і виходять назовні, у тканину. Герінг і сам Юліус Конгайм – людина, чиє імʼя тоді означало в цій темі майже все, – пояснювали це просто: клітини видавлює підвищений кровʼяний тиск.

Шкляревський 1868 року запропонував іншу відповідь. Він побудував пояснення на фізиці: білі тільця мають меншу щільність і більшу пружність, ніж червоні, тож коли струмінь крові сповільнюється, вони закономірно переходять з осьової зони потоку в пристінкову. Не тиск виштовхує їх до стінки – це наслідок їхніх власних фізичних властивостей і швидкості течії.

І він це показав. Пропускаючи завись формених елементів крові через скляні трубки з розширеннями, які уповільнювали потік, він відтворив пристінкове скупчення білих тілець поза живим організмом.

Дисертацію «Про проходження білих кровʼяних тілець крізь колоїдні оболонки» він захистив у Петербурзькій медико-хірургічній академії, здобув ступінь доктора медицини й посаду приват-доцента з експериментальної патології.

З 1869 року він у Києві – викладає загальну патологію в університеті святого Володимира. Від 1870-го стає екстраординарним професором медичної фізики, від 1877-го – ординарним. Кафедру медичної фізики очолював чотирнадцять років, з 1870 до 1884-го.

У 1878–1880 роках він викладав ще й на Вищих жіночих курсах у Києві – тобто тоді, коли жінок до університету не допускали, а курси щойно давали їм шанс на систематичну освіту.

1881–1882 року вийшли його «Лекції медичної фізики». Крім них, він друкував німецькою і російською праці про гістогенез крові, скупчення лейкоцитів поза судинами, амілоїдне переродження тканин і фізіологію серця. Окремою темою була гемодинаміка при інфаркті.

Помер Олексій Шкляревський 5 червня 1906 року.

Його портрета немає ніде – ні в українській Вікіпедії, ні на Вікісховищі, ні в довідках бібліотек. Лишилися описи дослідів і механізм, який тепер пояснюють студентам-медикам як щось самозрозуміле: чому лейкоцити тримаються стінки судини раніше, ніж вийдуть у вогнище запалення.

З того самого Краснопілля – але вже з XX століття – походить і Микола Холодний, про якого ми писали в травні. Двісті мешканців, дві згадки в історії науки.

Джерела:
Шкляревський Олексій Сергійович, Вікіпедія – https://uk.wikipedia.org/wiki/Шкляревський_Олексій_Сергійович
Народився Олексій Сергійович Шкляревський, Національна бібліотека України – https://library.gov.ua/event/narodyvsya-oleksij-sergijovych-shklyarevskyj/
Шкляревский, Алексей Сергеевич // Энциклопедический словарь Брокгауза і Ефрона – https://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Шкляревский,_Алексей_Сергеевич
Діапедез // Велика медична енциклопедія – опис теорії Шкляревського 1868 року та його досліду зі скляними трубками
Краснопілля, Вікіпедія – https://uk.wikipedia.org/wiki/Краснопілля_(Новгород-Сіверський_район)
Історія медичного факультету, ННЦ «Інститут біології та медицини» КНУ – https://biomed.knu.ua/ukreducational-program/medicine-ukr/istoriia.html

Світлини: з фондів Вікісховища та Wellcome Collection

P.S. Якщо у ваших родинних архівах збереглися старі світлини Краснопілля, Коропа чи навколишніх сіл, шкільні знімки або документи – надсилайте нам: @mmedia_addnews_bot

«Наш Короп» / «Місцеві медіа»